Час теперішній
/лжеопозиціонерам/
У круговерті боротьби
Час крушить ідолопоклінність
І на розтерзання юрби
Кида з олжею разом гідність.
Колись зацькована юрма
Тремтіла німо в їх «законі»,
Що наче чорна маграма
Ховала очі – безборонні,
Беззахисні, в чужім ярмі,
Ішли послушно очманілі,
І поганялися самі,
На побратимів доносили .
І тішились , немов дурні,
Коли їм ярма обновляли –
Христопродавці, холуї,
Чужі заброди і вандали.
І знов чекаєте з Москви
Дурного крику яничара
Тремтіть – не радуйтеся ,
Ви, … На вас найперших
Впаде кара Москви всесильної перста,
Що прибере усіх в «обійми»
І на перетинці хреста
Вам лишать місце недмінно.
Покайтеся і не гоніть
Народ змордований карати
В нові кайдани,
А моліть, моліть простити Божу Матір
За свій найтяжчий в світі гріх,
Зніміть з очей більмо облуди,
Щоб вздріли зрадників своїх
Святий Господь, земля і люди.
А ви, сподвижники, з руїни
Уже на грані катастрофи ,
Вас закликає Україна з своєї
Вічної Голгофи.
Тож підійміте вірчий знак,
Як стяг свобідної держави,
І скаже Бог – і буде так !
І Божа матір буде з нами.
