Стоїть постамент без фігури,
Її потрощили на друзки,
Розбили і тут же забули,
Забравши кувалди й мотузку.
Стоїть постамент сиротливо,
Чекає чергову месію.
Такий вітчизняний наш трилер
Про тих, хто не те щось там сіє.
Пожнемо не бурю, то мілко,
А пам'ять короткомоментну,
Допоки в історію рідну
Влізаєш з таким інструментом.
