Стоїть постамент без фігури,
Її потрощили на друзки,
Розбили і тут же забули,
Забравши кувалди й мотузку.
Стоїть постамент сиротливо,
Чекає чергову месію.
Такий вітчизняний наш трилер
Про тих, хто не те щось там сіє.
Пожнемо не бурю, то мілко,
А пам'ять короткомоментну,
Допоки в історію рідну
Влізаєш з таким інструментом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549699
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2015
автор: abba