ця осінь так пробирає холодом,
гарячий чай заливаю в себе,
до того, як встигну охолонути,
так жарко від холоду, він обпікає
мій светр з високою горловиною,
температурою за.. і нежиттю,
якогось новомодного кольору,
який годиться носити лиш вдома,
(якого чорта, я не взяла чорний)
в мені малини більше, ніж крові,
а її кісточки міцніші, ніж мої,
тріскають на зубах разом із пломбами,
(якщо чесно, це жалюгідне видовище)
життя прекрасне, бо в мене є
дві теплі грілочки і носовичок,
термометр, безлімка і вайфай,
якийсь збочений псих в чаті,
(нормальні сплять о п’ятій)
розказує про своє нещасне кохання,
(здається він хотів втопитись у ванній)
на крайній випадок в моєму арсеналі
спирт для компресів і розтирання,
(і це в 21 ст. в час нанотехнологій
мій лікар знущається чи збожеволів?
хоча його випари піднімають настрій,
так само як полоскання сіллю і содою,
що після слів: г-г-г та ізіді адццкій сотона
вивертають душу і шлунок назовні,
це допомагає у рідкісних випадках,
і тільки за умови, якщо при цьому
битись об раковину головою і розмовляти
чи то на латині чи то на москальській мові)
що ще можна бажати людині?
що ще потрібно для щастя?
Шедевр!...
життя прекрасне, бо в мене є
дві теплі грілочки і носовичок,
термометр, безлімка і вайфай,
якийсь збочений псих в чаті,
(нормальні сплять о п’ятій)
Сабріна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Привіт,для щястя, треба небагато. При наймі дві руки і дві ног, і вони функціонують. Набий лікарю пику, постав йому клізьму, і дякуй богу що в тебе є руки і ноги.
Сабріна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, бо інакше як би я це зробила) я про це вже думала..
а ще вчора сталося часткове сонячне затемнення) універсум вирішив познущатися з наших недосконалих тіл 
