Золотисте листя шелестить на вітрі,
А це значить – справді осінь у повітрі.
Вдивляюсь очима у красу осінню:
Срібне павутиння бавиться із синню,
Вітерець доносить запах хризантеми,
Чутно, як співа хтось: «де я?» «де ти?», «де ми?».
Що ж буду робити – я така щаслива –
У мене як в птаха виросли вже крила.
Змахну ними ніжно – полечу далеко,
Ти ж мене позвала – ну скажи, лелеко?
