мені б свіжої природи
не вирощеної рукою
вирощеної світом
там відкинути місто
і його центр
дихати травою
свіжою травою
мені б менше машин
машин і архітертури
галасу за вікном
і потоків людей
допоки усе чуже
усі чужі
бачу квіти на балконах
балконах кафе
і як ідіот
поки ніхто не бачить
мацаю їх аби відчути
відчути живе
мене ніколи так не вабили
квіти
почула запах лісу
хочу туди
хочу спати там лежати
лежати і обіймати землю
землею насичуватись
допоки місто чуже
чи можливо
так душа бажає
бажає лікуватись
від насиченості
від стурбованості
від самої себе
від усіх і всього
йти у свіжість
свіжість
справжність
чистоту
