Чужини нерідні горизонти
Хай цікаві, але незворушно
Я дивлюсь, як їх цілує сонце
І мене разом великодушно.
Все не те - і лінія уявна,
Неуявні лінії - тим більше.
Ностальгії пиха безугавна
Вже ненавидить місцевий English,
І вино місцеве, і розваги,
І місцевий бездоганний транспорт,
Бо ваги моєї рівноваги
Перекинув закордоний паспорт.
Та в цих гір... такий знайомий абрис!
Я дивлюсь - і серце мені стало:
Цей спокусливий відвертий нарис
Ти мені щоранку малювала.
Понад морем тут гірська система
Так лежить, як вранці ти на ліжку.
Я дивлюся і до тебе щемно
Відчуваю величезну ніжність.
Не здолати змушену спокусу,
Бо спокуса розірве аорту:
Хай би хвиля-поштовх землетрусу
Зіштовхнула в синє море ковдру!
Десь ти є в полоні сонних царин,
А отут тебе, як снігу в червні,
За вікном - все той же самий нарис.
В серці ж - ностальгія невичерпна...
2014
