…А отже, вкотре не вимірюй долі
на міцність побажань тобі добра…
Та все ж… вартує щастя… пуду солі,
та сліз гірких, без вранішніх розрад,
та хмар вартує, линуть що… на прощу…
Так, саме хмари, саме в вишині…
Стежок гірських, коли вже… неспроможна,
бо саме… друге дихання та ніч,
і третє та світанок… всі у змові,
не проти тебе - проти нього все…
Ти серцю вір! Бо, лиш в єдинім слові
воно всю правду-істину несе…
І слово це – кохаю! Так, звичайне,
одне-єдине, сенси всі добра,
щасливі сенси травня, небокраю,
та посмішка, котрою кожен раз
і мусиш зустрічати… сіль та гори,
бо вже за рогом… Віра є завжди,
що стане… найніжнішою з історій
твоя! Найщасливішою – так, ти.
