Чи буде ще колись у нас
Хвилинка часу на запас
Чи буде доля ще для нас
Ми розбрелися як по полю
В різних хатах шукати долю
Бо в рідних ми лиш гості болю.
І ти втекла, і я утік,
Від синіх очей чорних повік,
Наш час уже там стік
Я може буду з жупанами
А ти з червоними каблуками,
Може ми будемо і між панами.
А може, як і в злидоті
Тримати дірки на видноті
Наполовину у болоті.
Наш ворог й друг - життя це наше,
Що думало про нас і краще
Хоча й воно за нас і старше.
Стою у воді я по коліна,
Стою в Дніпрі хрещеним сином
Спокутуючи твою провину.
Бо ти не підеш в церкву святу,
Хоч й я не святий, але сліпу
Душу бачу я свою.
Задихавшись, ми втечемо
Один до одного. Ми будемо
Повінчаними там, де стоїмо.
Бо ми упали вже чекати
І нам набридло упадати
До бруду через чуже вікно.
