Застогнала земля наша, тяжко застогнала,
Скільки горя і біди в цей час вона зазнала.
Вимирали цілі сім*ї, села вимирали,
Для багатьох вулиць, могилами стали.
Пухли з голоду люди і старі і малеча,
Якщо був хліб у хаті - забирали з печі.
Забирали що знайшли і біб і квасолю,
Все зерно, весь провіант, лишали в недолі.
До могили довела людей продрозверстка,
Їли бурян і кропиву, хто не встиг померти.
Паслись як худоба люди на луках щей влітку,
Будували Дніпрогес, Домни і Магнітку.
І заради цих будов залишали села,
Де ще вчора щебетала дітвора весела.
Захлиналася земля у людському горі
Нищили народ твій, нене, щоб він був у покорі.
Присвяченно подіям 1932-1933рр.
