Квітень в білому цвіті скупався
І у травах шовкових приліг.
Із берізкою в схованки грався
З вітром коси розплів її.
До хмаринок позалицявся
Дощ розлютився ,ревнував.
Квітень з страху в луги подався,
Малахітом стежки засипав.
І притулку просив у сонця,
Жарти були вже недоречні,
Травень виглянув у віконце
Бачить друг у біді сердешний.
Юність буйна не зна кордонів,
Нерозсудлива і грайлива.
Не збагнув квітень всіх законів,
А дивись вже й травнева злива.
06.04.2014р.