Скучаю за нашими теревенями. За тією можливістю вилити свою душу у твої долоні, знаючи, що ти не упустиш жодної краплинки.
Скучаю за твоїми порадами та настановами. За тими безкінечними суперчками, які вкінці уже й не знати із чого почалися:)
Скучаю за вечірніми прогулянками, під час яких нас завжди супроводжує холодний дощ. Я зрозуміла - він просто хотів, щоб ми були ближчими один до одного:) Йому не подобалася наша боязнь між "мати все" і "втратити все"!
Скучаю за електронними листами, які були тими "додатками" до реального сьогодні:)
Скучаю за зміною твого погляду: від ніжного до жагучого.
Скучаю за твоєю присутністю, адже тільки під твоїм контролем я не дозволяла собі божеволіти. Однак тільки із-за твоєї відсутності робила невиправимі дурниці.
Скучаю за відчуттям потрібності не хлопцеві, не братові, не другові і навіть не знайомому...
Скучаю за егоїстичною і дитячою фразою: "Хочу мати тебе тільки для себе":)
напевно
