Забирайся геть! – а двері до «Геть» - неблизько
Як, зазвичай, набридливий гість – досконало сприймаю повз вуха
І сиднем на місці – хоч зганяйте насилу
грубо
удесятеро.
Я - непотрібна хазяйка – у мене бруд,
у дні критично-творчі – то й взагалі, нечистоти, (і десь між ними лиш - кухня)
за відсутністю муз і катарсису
дозволите Ви,
тут ще засиджуся?
але ж сказано «геть», а не «час розходитись»
а отже й не бути конфузу з дороговказами
бо ж сказано «геть», а не
«вертайся додому»
тобто будь-куди рух, лиш від вашого холоду
до сфер вищих
подалі
… Інших шукати вмістилищ
для духу – тіло
для тіла – простір
(повірте,
я ж в ньому мало займатиму місця)
не гасатиму – збиваючи пил, по колу
столу навколо
і щиросердних палких зізнань навколо
очей ж бо довкола
тисячі –
як в павучихи скорботної
з благородним хрестом не на череві
набожно
дозвольте під присвист самовару
заплести у п’ятім кутку павутини
для побутових потреб - чіпкі і,
з нанизаним дощем ті, що - на оздобу
А ще
завбачливо - для безпеки -
а ну ж як трапиться – по ній утікати з пекла
чи на випадок «най»-
несподіваніший - на щастя – ох,
будьте ж ви сильним(и)!
якщо ж цьому «раптом» бути –
будьте стійкими ( могутніми, наглими, титанічними )
Не дай Бог! будьте як останній живий вільними - але
не збожевольте.
а я таки довго у вас – аж завчила сімейні альбоми
і всі фото у них – неначе з минулого
сухі - збагрянілі – Пожовклі.
Якби не сказали, то знала б, що
То не старі,
А знимковані осінню.
Бо там, звідки я прийшла – просто, сіро і холодно
і в голові вічно дощить тужливо, як мряка є. (А мряка, вона - нанівець не сходитиме)
Перепрошую, та здалось, мені кілька хвиль ще треба затриматись
Чи ж не у вас випадково згубила сережки чи
інше «щось»?
а чи здобула
і досі не впевнена
зніяковіло ховаюсь за обрус - і в пошуки
ногою твердого ґрунту, а заодно
й домашнього капця.
(злетів із правої) –
- м’якого,пошарпаного
кимось з сусідів забутого та незношенного.
