Завітала якось Свинка на місцевий ринок,
Ходить, дивиться, купує - овочі, квасолю,
Та за купами картоплі і обабіч кринок
Там спіткала нашу Свинку нещаслива доля -
Наша Свинка опинилась у ряду м"ясному.
Їй видовище Свинини паморочить мізки,
Все чоло у бідної у поту рясному,
Щоб не впасти, притулилась Свинка до берізки,
Їй шматки Свинини кажуть, ласо так і хтиво:
- Не лякайся, Свинко мила, вдайся релаксації,
Були й ми колись соборні, та тепер на диво
Ми отут лежим - гляди - в формі федерації.
Ти іди до нас, давай, будемо всі разом,
Тут хазяїн в нас не злий, він чудовий дядько,
Від чуми свиней, простуди, іншої зарази
Нас рятує і спасає, не хазяїн - батько!
Та сказала наша Свинка - гідно і спокійно:
- Дякую, не треба. Вам воно, можливо, втішно,
Так себе назвати. Як на мене - ви покійні,
Розтин вже відбувся. Вас той дядько так успішно
Заманив на бійню. Тільки я на це не згодна,
Ні, не хочу, дзуськи - ваша спроба марна.
Як вам ласка, ви лишайтесь в формі неприродній.
Я ж додому! Я була - й буду унітарна!
