А ти, така проста й небесна,
Як ранок у розкішних вѐснах;
Як поле, змочене росою,
Так пахне вересень. Вночі.
Тобою…
А ти, така тремка й чарівна…
З духмяним щастям граєшся
на рівних.
З твоїх розкутаних полонів
Упала квітка. На чудні долоні.
А ти, така легка й безмежна,
Що кличеш зорі до себе бентежні.
В своїх обіймах ти лікуєш рани…
Такі чужі. Від висохлих екранів.
Як тіло, змочене росою,
Так пахне ніч.
Дарована. Тобою…
