Свої очі брехливі ховаєш за склом,
я в них більше не подивлюсь.
Не повірю тобі,
і в брехні твоїй, не утоплюсь.
Що, між нами з тобою було?
Ми ніколи, і не дружили,
і разом, також ми не були.
Ми просто прикидались що любили.
Так багато компліментів ти мені сказав,
так багато гарних слів про любов.
Я прикидалася, що вірю
і щодня я старалася вірити знов.
Я не тебе любила,
я любила, твою солодку брехню,
поцілунки у шию та губи.
Я любила відчувати, як з тобою горю.
Ти, мене не люби! Ти мене ніколи й не любив,
а мені і не треба, мені досить того,
як ти сильно бажав мене.
Ну а любив ти лиш себе, самого.
Я тебе не любила.
Я любила, коли ти мене смішив,
я любила, твої жарти.
Та не любила, коли ти кудись спішив.
Знаєш я тобою, ще не надихалась,
та тебе я уже не знайду.
Я тебе не люблю і ніколи не любила.
Мені тебе мало, та за тобою не піду.
