Дві місцевії бомжихи,
Хворі та голодні психи,
Билися мов за життя,
За контейнер із сміттям.
Потягалися за коси,
За брудні свої зачоси,
Одна одну прокляли,
Лупцювали як могли.
Із онуками бабулі
Повилазили на гулі,
Попросили мужиків
Геть прогнати бомжуків.
На подвір’ї знову тихо,
Геть пішло голодне лихо,
Дві ворони у смітті
Тихо чимось зайняті.
Тим, хто свариться і б’ється,
Завше складно й зле живеться,
Їх не любить світ оцей,
Проганяє геть з очей.
02.12.07.
