Ще мить, секунду ще, хвилину…
Не обертайся і не йди.
Таксі чекає під дверима.
Таксі і тонни самоти.
Важке повітря літа й міста,
і сяє місяця шматок.
Можливо й не з одного тіста,
але почали спільний строк.
Хвилину ще, а може й вічність…
Розповідатиму байки.
Буду тримати канонічність
і рахувати копійки.
Лише поглянь і попри звичку
скажи, що знаєш наперед,
за кого ставитимеш свічку
і хто тобі тепер поет.
25.07.13