Чи можливо описати життя лише в декількох абзацах? І, їй-богу, я ще не знаю, що таке життя в повному його розумінні, але все ж дещо вже прожила. Мабуть, варто з чогось почати.
А почалось все приблизно п’ять тисяч дев’ятсот шістдесят днів тому. Дивно, але навіть половини з них я не пам’ятаю. Я не пам’ятаю як проходили ті чудові, освітлені сонцем і радістю миті, які колись так тішили дитяче серце і гріли маленьку, але глибоку душу. Тоді моє життя було сповнене щастям, яке щодня миготіло в моїх карих оченятах. Що мені було потрібно щоб жити? Було доволі вільгого часу, було все, що я хочу і коли хочу, сестра, яка весь час гралася зі мною, батьки, такі впевнені, сміливі, розумні і красиві, і найголовніше те, що це все було само собою. Вони любили мене. І наскільки ж я була дурненькою, коли показувала своє невдоволення, ображалася на зовсім безглузді і елементарні речі. І ніби смішно з того, але й до біса соромно.
Тепер усе вже не так, і навіть п’ять тисяч дев’ятсот шістдесят перший день значно відрізняється від п’ять тисяч дев’ятсот шістдесятого. Так, щодня ті ж обличчя, ті ж вчинки і справи, але те, що робить мої дні цікаві і неповторні – це думки. Я навчились думати. Думати завжди, постійно і про все. Саме мої думки стали моїм життям. Що мені тепер потрібно для життя? Доволі вільного часу, замість постійного сидіння за книжками (хоча мені це подобається, нехай), сестра, яка б проводила зі мною час, а не з своїми циркулями та лінійками, такі впевнені, сміливі, розумні батьки, а не заклопотані щоденними проблемами люди, і найголовніше – я люблю їх.
Що таке життя? Як на мене сучасне життя – це просто існування, боротьба за виживання, де кожен готовий «загризти» один одного. «Жити», «життя»… ці слова стали легким маревом, яким вкриваються лише наші вислови, але ніяк не думки. Ми забули усе значення життя. А хіба… Ми знали його? Ми, уже здебільшого свідомі люди, переймаємося тільки тим, якби підвищити свій статус, набити гаманець і шлунок. А як же мораль, совість, душа? Невже ці слова уже вийшли із нашого вжитку, а найгірше з використання?
Ми використали усі слова, які б надавали нашому існуванню хоча б якось сенсу. Слова? Ми відучились навіть думати про це. Їй-богу, ми до біса мізерні. І якщо у тебе тріщить гаманець, це ще не означає, що ти багатий. Справжнє людське багатство вимірюється кількістю ударів щирого серця і випроміненого душею тепла.
А зрештою, все що стоcується життя та людяності, мабуть, не має одиниць вимірювання.
ID:
441216
Рубрика: Проза
дата надходження: 03.08.2013 10:41:14
© дата внесення змiн: 03.08.2013 11:22:33
автор: wherefore
Вкажіть причину вашої скарги
|
