З чужими душами
Я-манекен рухливих махінацій,
Словесних брехливих нот.
Еге ж бо,розтрачування
Нікому не личить,
Бо в дні грудневого смутку
Мене й так половина.
З тобою говорю не я-
Якась недовідверта щирість,
Що прагне до словесних обійм.
Це і є об'єднання,
Коли слово лине до слова,
Спраглі вуста до себеподібних.
Так відмикаються усі ключі
Від потаємних кімнат,
Складається найвищий прояв людськості-
Духовний дуумвірат,
Де я ще не вимовила
Буквенну власноістину,
А ти вже чуєш мої думки.
Так,лиш тобі хочеться говорити,
А не навпаки.