Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: філософ: Карантин - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ брама, 20.09.2018 - 21:17
Я тобі так скажу:все написане — словесний понос. Це не література, а тим паче, не художня,це беліберда. Література показує, а не розказує. Туфту...
Дякую за Вашу відповідь, враження від прочитаного!!Якщо Ви уважно та прискіпливо вчитувалися у кожне слово,то напевно помітили,що там нема жодної вказівки,що це претензія на шедевр!!І на "ти" ми з Вами не переходили,чи я щось пропустила??
Любов Ігнатова, 10.05.2013 - 23:38
Знаєте, іноді буває... Мені в такі моменти уявляється, що я захлинаюсь, тону, а довкола хвилі, що невагаючись мене поглинуть, і ні душі... А потім я починаю усвідомлювати, що хтось таки простягає мені руку... Ваша терапія дієва. Хоча з музикою треба бути обережною- можна ще глибше пірнути. Дуже гарні роздуми! філософ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам!!проте Ви не самотні у цьому шаленоу світі,є хороші та світлі люди поруч
Сергій Ранковий, 24.04.2013 - 22:05
Ні, друже. Не шукай нікого хто б тлумачив тобі біблію. Це особиста розмова з Богом. Третій зайвий. Ти маєш сама знайти відповіді, розуміння. Хто стукає , тому відчинябть. Хто шукає, той знаходить. Тож шукай у собі відповіді і знайдеш. Стукай до своєї душі і вона відчинить двері. Не давай свою душу у чиїсь руки, йди сама. філософ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
діалог з власною душею я веду роками...інколи здається, що знайшла порозуміння та водночас воно таке хитке...проте радує те, що надія не зникає і я більше починаю вірити у себе!
Сергій Ранковий, 22.04.2013 - 15:19
**** День четвертий і сьомий ****Не шукай розуміння у тілі, Не шукай красоти у нім. Тіло наше немов пір‘їнка, Тінню згасне неначе дим. Ні для чого тобі ті фарби, Не потрібні підбори теж. Ти знайди красоту у серці, Там знайдеш невагомість без меж. Навіть якщо чарівне тіло, Не дивись на його красу. Тобі стане в душі зрозуміло, Так потрібно шукати судьбу. філософ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
душа має бути чистою... Ваші слова підтримую
Сергій Ранковий, 22.04.2013 - 15:19
**** День третій ****Як багато книжок на світі, Всі вони про одне і теж, Як нам треба на світі жити, Віднайти те життя без меж. Все одне, все одне те саме, Нащо було їх всі писать, Все давно Бог сказав у слові, Навіть заповіді схотів дать. Книга Божа одна єдина, Хоч багато в ній сторінок, Книжку цю прочитай, мій друже, Хоч як важко зробить цей крок. філософ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
книги були і є моїм життям... Біблію я пробувала читати, проте було досить складно зрозуміти певні моменти...потрібно аби поруч була людина, яка може розтлумачити це
Сергій Ранковий, 22.04.2013 - 15:19
**** День перший ****Читаю те, що написав хтось інший, Хтось мацає у темряві холодні почуття. Назовні виливає біль свій невгамовний, Шукає відповідь, шукає навмання. Колись були часи я також мацав душу, Чавив у ній зізнання, душив всі відчуття. Тепер дивлюсь як інший барахтатися мусить, Бо тільки так навчиться, що значить плавання. Так хочеться сказати йому, - Греби чіткіше, Не плюхкайся у вирі, пливи де є земля. Де зможеш стать на ноги, вдихнути свіжий вітер, Забути все минуле, іти у майбуття. Та знаю вже напевно, що сам він має плисти, Ніхто не допоможе йому свій шлях пройти. Бо мусить сам навчитись і вибір свій зробити, Така вже наша доля, - шукати і знайти... філософ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пошук власного шляху у пітьмі...останнім часом саме так і виходить у моєму житті...але зараз потихеньку починаю бачити промені нових обріїв і це дає надію дякую Вам вкотре за таку підтримку Сергій Ранковий, 22.04.2013 - 15:18
**** Діагноз - Зневіра ****Я захворів, хвороба прогресує, З’їдає крихти мого відчуття, Що той, хто поруч душу зрозуміє, Коли в відвертості накотиться сльоза. Ось мама ніжно к серцю пригортає, І каже, - Розкажи, синочку, в чім біда? Я спробую, душа щілинку знов відкриє, А мати скаже, - То дитинства твого маячня! І все… Біль з‘являється на серці, І знову я сховався у свої думки. Ніхто не може душу зрозуміти, Мій біль, моя лиш ноша у житті. Минають дні, зневіра душу наповняє, Я став тепер немов батон черствий, І біль чужий мене вже не торкає, Я став такий як всі, душею геть сухий. Та мама непокоїться, бо бачить збайдужіння, Душею відчуває, щось коїться в мені. Благає моя рідна, - Синочку, йди до Бога! А я сказав, - Не зви, сама не віриш ти. Бо якщо віриш, не скандалиш з батьком більше, Не лаєшся і не шукаєш вигоду в житті. Бо якщо віриш, робиш лишень добре, В смиренні ти проводиш завжди свої дні. Навіщо йти до церкви, треба з Богом жити, Робити завжди добрії діла. Чи Бог у церкві до людини завжди ближчий? Чи не на небі Він сидить бува? Та тільки раз-за-разом сам в житті збивався, Робив невірні вчинки, коїв навмання. Лиш з часом зрозумів, що значить таке віра, Для чого нам дано таке земне життя. Цей шлях я вибрав сам, душею очищаюсь, І в церкву я ходжу, там молюсь за гріхи, І вдома у молитві до Бога я звертаюсь, Бо Бог, то справжній лікар. Його ти віднайди. Фотиния, 22.04.2013 - 10:27
Краще взагалі не хворіти, зміцнювати імунітет. Але таке самолікування, можу засвідчити, дійсно допомагає. Сади квітнуть!Не треба чекати цілий тиждень, вмикайте веселку негайно!
філософ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за побажання!я крок за кроком зміцнюю імунітет певні досягнення вже маю
|
|
|