Ти танцюєш
під дощем.
Ловлячи
кожну краплину.
В полі чистому
і безмежному.
Зранку
й до ночі.
Без упину.
Ти дивна
і цим
ти приваблюєш.
Безневинна,
як мале дитя.
Ти все більше
мене притягуєш.
Проникаєш
у моє життя.
Я все більше
тобі підкоряюся.
Вже не можу,
тебе не бажати.
І завмерши,
тобою милуюся.
Я не взмозі
нічого сказати.
Твої чари
мене оповили.
І приспавши
пильність мою.
У танок свій
мене затягнула.
З головою
піддався йому.
Й полетіли
разом під хмари.
Наче птахи,
взявшись за руки.
Оповиті спокусою
й чарами.
Насолоду
бажали відчути.
І відчули
усе ж, сповна.
Пройняла
до самого серця.
І здалось тоді,
що ця мить,
вже ніколи
не обірветься.
Нам так солодко
було тоді.
Ми не знали
жодних кордонів.
В голові
не було думок.
Тільки щастя
довкола. Бездонне.
Відчував на щоці
важкий подих,
й задоволений
стогін твій.
Наші тіла
повністю голі,
парували
на мокрій землі.
І вона парувала
під нами.
Ми кохалися
до знемоги.
Нам хотілося
ще і ще.
Ми забули
про час
і тривоги.
Ми не думали,
що потім буде.
Бо для нас
цього не існувало.
Тільки зараз
і тут.
І все..
