Врятуй мене від
Фальшивих почуттів
Неякісної кави
І темного світла.
Присвячуй мені вірші
Які будуть виникати
У новеньких тролейбусах
Зруйнованого міста.
Засуджуй і критикуй
Мою свіжу прозу
Яка буде плакати
Кров’ю. Від образи.
Люби мої
Родимки на тілі
Нафарбовані губи
Вічні істерики.
Лови мене
За зап’ястя
Помережені шрамами
І прикрашені браслетами.
Жалійся мені коли
Летітиме шкереберть
Все твоє існування
Через пристрасть.
Проклинай мій характер
Сучасною львівською лайкою
Розглядаючи крізь призму
Закоханого митця.
Лише не полишай мене….
Лише не полишай на самоті….