Я три доби вовки де виють,
Вогню нема i збився зi шляху,
А свiт неначе в бiлому пуху,
Снiжинки ковдру велетенську шиють.
А степ гудить -трiщить як хлипкий лiд,
До неба буря, розгулялась з ранку
А може за грiхи остання планка?
А в небi сонечко горить неначе гнiт.
Одна надiя - я без неi гину,
Дае життя та сили йти вперед,
Як на зап"ястi кований браслет,
Свою любов нiколи не покину.
А ось i хата, вечiр швидко лiг,
I я дiйшов, Господь тобi хвала!
Близькi моi вже ждали близ вiкна,
Я впав i цiлував дверей порiг.
