Я бачу сльози у її очах,
і гордість там,і сором,
вона обрала не той шлях,
їй уже все кольорово!
Її життя-це помийна яма,
і бруд туди несе,й несе,
її очі-це омана,
й думки її лиш про одне!
Люду багато відчула на смак,
вони солодкі та медові,
та гірко їй тепер однак,
не баче сни вона чудові!
Людиною не стала Ти!
І кішки у душі шкребуться,
той шлях до сонця не знайти,
й тобі мене вже не доторкнуться!
