Так як у нас, ніколи не напишуть в книгах,
Так як у нас, не знімуть у кіно.
Ніхто не бачив, як й коли так вийшло
Вони не вірили, що ми будем разом.
Мене не сприйняли всерйоз, бо в мене вітер в скронях.
Тобі повірили, та не дали надій.
Вони навіть тоді не зрозуміли
Що можна знайти щастя серед мрій.
Вони – ті заздрісні і вперті очі,
Вони судили всіх, хто йшов разом.
А ми пройшли крізь них, крізь чорні очі
І мрії почали збуватися крізь сон.
Про нас ніколи не напишуть в книгах,
Ми - не формат сучасного кіно.
І наші імена не поповзуть угору в титрах,
Та ми залишимося під кохання крилом.
