Цей сигаретний, наркотичний дим.
Фільтр вже обпікає губи.
Це все було сильніше згуби.
Сижу на пагорбі один.
Дим проникає в мої груди,
перетворившись в паразит.
Уже забули ми про піт
і ті рядки, що підказали музи.
Дим, покидаючи вже пяне тіло,
щось забирає із собою у пітьму.
Та я одного не збагну,
чому димку цього мені хотілось.
У сердці залишається зола,
а дим здійнявшись загубився.
З життям ти, хлопче, не змирився
і згадуєш часи, коли була
ось та, пора падіння листопаду
і шуму снігу, що нестримно мчався.
Він пошепки до тебе обзивався,
допоки цигарки не відібрали владу.
Цей дим проймає мою сутність
та душить груди очі і легені.
Ми закінчили із собою теревені,
бо цигарки то є самотність.
