Всі дні скочуються у прірву, коли в тебе зранку сушняк
від вчорашньої водки,
коли в тебе сушняк від її витребеньок,
Коли ..
Коли…
Коли в макдональдсах падають діти,
Спотикаючись об свої жирові складки.
Всі дні скочуються у прірву, коли над твоїм особистим пентхаузом
Вистрілює піротехніка, а потім чужа сперма,
Як ворожа техніка,
Ірак..
Раком тебе має кожен начальник старший по званню від тебе
Всі дні скочуються у прірву, коли хочеться відпочити від
Пенсільванських читань Жадана.
Коли мотор вже глухне а водка ще ллється
І твої друзі кажуть тобі «Наливай,Романе, допоки дно
Стакана не поб’ється».
І ти ллєш і справді, вся водка проливаючись через дно стакану,
Випадає снігом жовтим на землю,
Таку ще лунку і крихку від твоїх свіжих кроків,
І всі ці випари отруйних лампадок, пальне, як
Спосіб проникнення в тебе, моя крихітко, глибше
Всі ці поради минулих днів просто скочуються в прірву
Майбутніх днів,
Де знов буде водка та різносторонні друзі одностороннього
Маркетингу.
Мені здається, що всі демони інколи також п’ють.
