Весна завжди весною буде,
Та без снігів нам не впізнати
Ті поцілунки кольорові,
Що їх нам має дарувати
Духмяний день весняних бачень,
Нестримний в подихах вітрів,
Казкових радісних призначень,
Солодких звабливих дощів.
Любов завжди любов’ю буде,
От тільки з присмаком вогню,
Про сльози, сумнів не забуде,
І про надію мовчазну…
Світанок з сонечком приходить,
А ніч з туманами і снами,
Знов рік годинник переводить,
І час швидкий завжди над нами,
Зоріє оком невидющим,
Але промовистим зітханням,
Вночі на мить його заплющить,
Розплющить знову на світанні…
Собою правда вічно буде,
І ти весь час про вибір знаєш,
Вона про вирок не забуде,
Коли ти інше обираєш…
Як цю планету обертали,
Так обертатимуть завжди,
І кожну хвилю смакували,
І знов блукали на дощі…
Весна завжди весною буде,
Прийде із травами п’янкими,
З піснями птахи голосними,
Промінням сонячного зору,
Жаданим ранком неозорим…
