Люблю наодинці бувати в степу,
Вдивлятися ніжно в хмаринку легку,
Вдихати повітря і пахощі трав,
Примруживши очі від сонячних барв.
Як тепло,як гарно,як дивно мені,
І ніби здається,що я уві сні,
Де пташки щебечуть солодкі пісні,
Здіймаючись в небо у рівні ключі.
А вітер шепоче на вухо мені:
"Послухай,послухай,всі звуки мої".
Ця пісня чудова і чарівна,
У серці моєму ніжно співа.
Під музику вітру й пісні птахів
З"являються образи мрійливих снів.
І трави колишуть,і гарно співа:
"Спи,засинай,дитино моя!"
