Віршований переклад фейлетона Грицька Потуги у терцинах:
В селі нарешті сталася новина-
Для якісно мобільного зв'язку
Постала вишка тут одна-єдина,
Та цього було досить. Мій дідусь
Купив відразу телефон мобільний,
"Заправив" сорок гривень, і клянусь,
Був радий так, що днем, ото недільним,
Сусідів та знайомих він зібрав.
І хата повна вже, як вулик щільний,
А дід в той час інструкцію дістав.
Замовкли всі. Почали прислухатись,
Старенький голосно читать почав:
"Отож, повинен, мабуть, призначатись
Він для отримання та надсилання...от,
Всіх викликів, і здатен працювати
В мережах ГиСиМи(GSM),таких частот...
Не радіво це вам, не телевізор -
Складніший прилад..."-"Скільки воно ж то
Коштує це мобільне із сюрпризом?"-
"Ой, дорого, Андрію! Не питай.
Ковбас можна купити, мнясо різне!"-
"Та годі Вам. Дзвонити вже давай!"-
Гукнула бабця моя. Дід натомість
Спинив її, сказав: "Не поспішай".
З інструкції щоб мати іншу совість,
Продовжив він: "Ваш може телефон
Читать, приймать, і створювати нові
Короткі повідомлення"-"Ого!"
Хтось вигукнув-"А це хіба можливо?"-
"Угу, Миколо. Бачив сам я то.
От, уяви - не знаєш ти на диво,
Як наші з німцями зіграли, а?"-
"Чому ж?Три-три.І радіо робило..."-
"Ні! Уяви, що радіо нема,
Та є мобільний, пишеш мені: Гришо,
Як матч пройшов?-я пишу: нічия".-
"Оце так чудо!"-мовить баба втішно,-
"Ми менше дивувалися були,
Коли Гагарін на орбіту вийшов".-
"Таке купити варто і мені!"-
Промовив дід Остап-"Так, кажеш правду!"-
Почулося з вікон та при стіні.
"Та тут в наявності добра багато"-
Сказав мій дід - "Інструкція товста".
І так години дві сиділи в хаті.
Здавалося, робота це проста... .
"Дайош мобілізацію загальну!"-
Промовив дід нарешті із кута.
"А зараз перевіримо нормально
У дії прилад". Тут-но дід Дмитро
Сказав повільно голосом благальним:
"Іванович, а дай-но я ото...
Подзвоню сину в Київ"-"Ну, незнаю..."-
"Та хвильку лиш..."-"Ну...хвильку лиш, Митро".
Опісля нього доньку забажала
Почути з Вінниці Палажка тітка в мить.
Пізніше дід Валерій, баба Клава...
"Трикляті, дайте внуку подзвоніть!"-
Не втримавсь дідо і забрав мобільний-
"Нарешті зможу якість оцінить..."
Та чує замість виклику повільний
Він голос: сума недостатня є
На Вашому рахунку..."Що?Не вірю!"
Поповніть Ваш рахунок..."Що таке
Верзеш ти, недоварена гусине!"
Дід спробував дзвонити ще і ще,
Та "гуски" голос знову й знову лине:
Поповніть Ваш рахунок"-"Так це що,
Ми пару раз, лишень, тут подзвонили,
І сорок гривень зняло?"-дід Дмитро
Дається диву - "Вибач, Гришо, знаєш,
Такий зв'язок не хочу ні за що.
Я краще до Квітчихи завітаю,
Та зі звичайного подзвоню там".
І з хати всі розходитись почали,
А дід: "Остапе! Клаво! Зачекай!
Куди ж Ви, люди? Тут погоду взнати
Ще мож, в онука бачив сам".
Ось дід Андрій вертає, щоб сказати:
"Ет вигадки! Нема як хліб купить,
А ти - мобілізація". Йде з хати,
І гості швидко розійшлись у мить.
А дід сидів із виглядом розлуки,
Та слухаючи, вітер як шумить.
Пізніш наваживсь. Взяв мобільний в руки,
В стіну щосили так його жбурнув.
І вже не чув ніякі більше звуки,
Та на прощання все ж сказав йому:
"І не дзвони мені, бо всій Європі
Я буду винен". Мовчки одягнув
Кашкет на голову. Черговий клопіт
Не брав так близько, трохи зачекав.
Закрив курчат, подумавши при плоті:
Така мобілізація сільська.
ID:
306049
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 12.01.2012 20:00:15
© дата внесення змiн: 12.01.2012 20:00:15
автор: Oleg Kolibaba
Вкажіть причину вашої скарги
|
