Я іноді втрачаю хід думок,
Втрачаю віру і втрачаю слово
І муза не несе, на жаль, нового.
Я іноді іду назад-вперед,
Здається, що кінця тому немає
І ця безвихідь серце жорстко крає.
Я іноді не бачу, хоч дивлюсь,
Хоч знаю, що навколо все живе,
Але життя навколо не моє.
Я іноді, а може і завжди,
Тому мене на цім шляху не жди.
На жаль, я повертатися не можу,
Хоч душу спогадом гірким свою тривожу.
На жаль, усе що є і що було – слова,
Але ж душа моя іще жива!!!