Минуло,
все уже минуло,
неначе нічого й не було
ніколи,
неначе це був тільки сон
в якому були ми разом,
та вже пройшов,
закінчився і все,
і лиш у пам'яті зостались
ті спогади,
приємні й теплі,
коли з тобою ми кохались
і як гуляли під дощем
вечірнім містом,
та уже минуло...
І наче все у нас нормально,
у кожного своє життя,
але чому ж тоді
так гіркі сльози ллються
на подушку,
коли із пам'яті
ці спогади зрина?...
Минуло,
пройшло уже оте кохання,
залишилися тільки
шрами й рани
і ще щось,
але що,
я не скажу.
Хіба що ти захочеш
й запитаєш,
але не схочеш,
а жаль,
я б розповів тоді,
що я усе ж таки
тебе кохаю,
але тобі уже байдуже,
адже ти ні...
Минуло,
все уже минуло,
як і все минає,
а пройде час
і взагалі уже ніхто і не згадає
про те,
що ми колись були разом,
і тільки я це згадуватиму
знов і знов...
ID:
278049
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 01.09.2011 00:35:50
© дата внесення змiн: 01.09.2011 00:35:50
автор: Fagotyst
Вкажіть причину вашої скарги
|
