Я серця частку в амфори наллю –
Хай достигає, наче знані вина,
У вази, що зі срібла й кришталю,
Душі велику пригорщу я вкину.
І сонця з рос у чашу натрушу,
І клаптик неба… Все змішаю разом!
Досиплю зір (зберу зі споришу) –
Й цим асорті скроплю із віршів фрази.
25 серпня, 2011р.
Так, сонечко. Але ж ці окроплені фрази можна комусь дарувати!
Ангеліно, це я для прикладу сказала, що можна продовжити. Можна і не продовжувати. Це право автора.
АнГеЛіНа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тим асорті я скроплю всі вірші, які я дарую людям.
Можливо, трохи не зрозуміло, але то моя вина...
Дуже гарно, образно.
А знаєш, сонечко, цих два катрени можна колись буде продовжити. Приміром, кому ти це все подаруєш, чи запропонуєш, чи як використаєш...
АнГеЛіНа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В останньому рядку все сказано:
"Й цим асорті скроплю із віршів фрази."