З кожним променем сонця,
Ти стріляєш по тілу,
Тебе ніяк не впіймаю,
Мою щиру й несмілу.
Я вдихаю твій смак,
Наче частка остання,
Я для тебе живу,
І це щире кохання.
Я торкаюсь до тіла,
І все зайве зникає,
Треба взятись за руки,
Бо нас щастя чекає.
Ми існуєм для се́бе,
Будем жити для нас,
Ми так довго чекали,
Щоб настав світлий час.
