У руках світу тіні злих думок,
На небі гойдаються маленькі мрії.
Нога ступає свій наступний крок,
Промені зігрівають холодні надії.
І тут, і там, і ще десь - невідомо,
Енергія наша, мов ті порошинки.
Гостро, кисло, солодко, солоно-
У мусоропровід життєві хвилинки.
До кінця ще далеко, не зараз, не тут,
Попереду озеро, позаду -калюжі.
Швидко проходимо ми свій маршрут,
В'янемо, мов на підвіконнику ружі.
У чому ж таємниця цього життя,
Надмірна свобода заводить у хащі.
Такі різні смаки у нас до буття,
Та усі ми, чомусь, до часу ледащі.
