Закружляла віхола, місто замело.
Сніговими дюнами стежки занесло.
Занесло, засипало... Диво-снігопад...
Сріблом коронований яблуневий сад.
Знов танцює віхола, полонила сад.
Над вечірнім містом диво-снігопад.
Ти мого кохання так і не зберіг,
А мене цілує лиш холодний сніг.
Над ставочком верби журяться у снах,
Панночки звабливі в білих кожушках.
Засипає снігом матінка-зима,
А тебе й сьогодні у саду нема...
Знов танцює віхола, полонила сад.
Над вечірнім містом диво-снігопад.
Ти мого кохання так і не зберіг,
А мене цілує лиш холодний сніг.
