Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: hysterical soul: сімнадцята осінь - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Макієвська Наталія Є., 08.11.2010 - 10:57
п.Валентине за своєю мовою слідкуйте, а зі своєю, сама розберуся. Ви мене переслідуєте? Чи що? У Ваших віршах теж є неточності у вимові та і вірші до укр. л-ри і поезії ніякого відношення не мають Теж мені Поет. Я не критикую, а підсказую, а Ви пишете всім свої варіанти, нікому не потрібні.
Марта Мохнацька, 07.11.2010 - 15:14
підтримую Еміля Баєва щодо русизмів і одобряю його виправлення але, загалом, чарівний вірш і прекрасне художнє обрамлення!!! hysterical soul відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую.може й так, але коли я читала його варіант,то в деяких місцях було зовсім не те,що я хотіла б передати. ось. Le Magnifique, 02.11.2010 - 10:42
Щодо зауважень деяких попередніх коментаторів (Innamorata та Макієвська): зауваження Ніни (Innamorata) слушні, а ось Макієвській я дивуюсь - адже такий борець з критиканами, і тут на тобі - критичне зауваження залишила... Та ще й хоча б сама вивчила як слід українську мову: українською правильно - "відчинені вікна". Але менше з тим... Ось Ваш вірш: (10) знов летим у сімнадцяту осінь, (10) наче в вирій сезонного раю. (10) якось байдуже,мрій вже немає. (09) тільки напис "ласкаво просим". (10) сподівання,невдалі моменти (09) викидаєм в відкриті вікна. (09) ти роби, що хочеш,хоч зникни (09) під бурхливі аплодисменти. (10) все одно я твою відшукаю, (10) невідому мені, групу крові. (10) і у кожному тихому слові (10) зрину ехом до самого краю. (10) наостанок, в простертій долоні (10) подаруй мені тишу від неба. (10) (все. нічого, напевно, й не треба) (10) там сімнадцята осінь в полоні. Тут є і русизми, і збої ритму, як бачимо... Пропоную ось такий варіант, де вже немає збоїв ритму та русизмів: (10) летимо у сімнадцяту осінь, (10) мов у вирій сезонного раю. (10) якось байдуже, мрій вже немає. (10) тільки напис "ласкаво просимо". (10) сподівання, невдалі моменти: (10) скопом все - у відчинені вікна. (10) що ж, роби все, що хочеш - хоч зникни (10) під розбурхані аплодисменти. (10) все одно я твою відшукаю, (10) невідому мені, групу крові. (10) і у кожному тихому слові (10) відгукнуся луною до краю. (10) наостанок, в простертій долоні (10) подаруй мені тишу від неба. (10) (більш нічого, напевно, й не треба) (10) там сімнадцята осінь в полоні. Ви автор, хочете, приймайте, хочете, ні... Успіхів! hysterical soul відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за такий детальний розбір вірша але я "врєєєдна" міняти не буду) hysterical soul відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
можливо спогади з минулого чи майбутньогону..таке jaryj, 24.10.2010 - 20:14
А я кажу треба мати мрії, жити реальністю і реалізовувати свої мрії в реальність Суперовий вірш!!!
hysterical soul відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якщо жити мріями,то що ж за життя буде?)треба жити реальністю) hysterical soul відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
нуууу.знаю)але..але дякую) hysterical soul відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
нет,не семнадцатая)спасибо) |
|
|