Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ярина Левицкая: Так дихалось дитинством - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валерий Гребенюк, 19.10.2011 - 03:20
ЗАВІТАЙТЕ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.. http://stihi.ru/2011/10/13/1234 . Гадаю Вас може зацікавити. З ПОВ. Клуб україномовних поетів сучасності, 13.10.2011 - 06:44
МИ ЗАПРОШУЄМО ВАС !ЗАВІТАЙТЕ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282364 З ПОВ. Ярина Левицкая відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прошу. Заходьте ще. Буду рада
євген уткін, 07.05.2011 - 14:59
Минають дні, минають ночі.Минають осені й літа. Дитинство спогадом лоскоче, В давно минуле поверта. Приємний, щирий вірш, Ярино - Сльозу на очі навернув. Своє дитинство на хвилину, До свого серця пригорнув. Заходьте і Ви до мене в гості Євген Уткін LIRA, 19.03.2011 - 16:57
дитинство - час неусвідомлення,безмежний світ і радість там без меж...ви так легко, але містко і справжньо пишете..чіпляє .спасибі вам за таку прекрасність Ярина Левицкая відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І вам дякую... Таке гарне слово - "прекрасність", хочеться його обняти і погрітись Ель Вipa, 13.12.2010 - 20:14
Чудово,аж в самоi пiсля прочитання вiрша, починаэться легенька ностальгiя за дитинством
Ярина Левицкая відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дитинство - це супер, на жаль, коли ми були дітьми, цього не розуміли і все мріяли "от коли я виросту.."... а зараз і помріяти не можна " от коли я стану маленьким..."
Ярина Левицкая відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
захотілось процитувати рекламу - "життя - прекрасна річ. як не крути" дякую
Ярина Левицкая відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую... якби ми частіше дозволяли собі дитячу щирість і безпосередність в світі стало б веселіше жити
jaryj, 20.11.2010 - 18:00
Всі з часом дорослішають. Подорослішали і ми Може це і добре? Гарно, грамотно висловлена думка
viter07, 19.09.2010 - 07:18
ПоселИться (із буковкою И)нехай у тих очах безмежне Літо, бо Смуток і Любов - не вороги, коли душа нестримно прагне цвіту... |
|
|