МРІЯ, в сонячних обіймах, фарб торкнулась неспроста
І за мить намалювала твої очі і вуста, -
У твій бік, у погляд гордий, у віддалений твій крок
Мрії настрій і акорди відлунилися з думок...
Ти здивуєшся, напевно, та вона у сяйві свіч,
Щастя вбачила Долину, - розхвильована на віч,
В її барви закохалась! Ти сміятися не смій, -
Мрія ж вільна, недосяжна, - водевіль малює свій!
Цій комедії, напевно, додасть солі, додасть сліз, -
Й п"яте колесо до воза, - буде дивний якийсь віз...
А назавтра встане сонце і кивне мрії услід, -
Вона в хвилі закружляє й перейде вже море вбрід!..