Я закохалася у теплий літній вечір
І в ці троянди - яблунево пахнуть..
Як обережно упадуть на плечі
Останні промінці, що миттю згаснуть.
Сідає сонце за сосновим лісом,
А соловейко - часу не втрачать!
Не хочеться ні метушні, ні бігти,
Лиш просто мовчки сісти і зникать.
Зникати разом із минулим днем
І злато-порошинкою ставати.
В червневій тиші знову ми заснем,
Мов забаюкала нас ніжно мати..
Чудова ця спекотна сон-хвилина.
Як солодко вечірняя засмага
Прийде, мов того сяєва дитина...
... О як той літній вечір я кохала.
27.06.10
