Через приціл дивлюсь на тебе,
Через приціл я бачу серце,
Яке стукоче без зупину,
Мене побачиш я загину.
Я привид, що не знає болю,
Іде до тебе знов і знову,
Не боячись все зруйнувати,
Не боячись терпіти і чекати.
Згадаю знову ту love story,
І я чекатиму надворі,
А ти не прийдеш не згадаєш,
Мені так боляче не знаєш...
І знову шанс подарувала,
А в серці інше щось тримало.
Нема жаги, що в мене вічно
Живе і буде завжди жить!
