Валерій ВИСКУБ
РИМОВАНА ПРОЗА ЖИТТЯ
Скигле-охає дружина:
"Батарея, мов крижина,
і води нема,
з вікон дме, зарплата мізер,
поламався телевізор,
праця - задарма...
Чом сидиш ти, наче бовдур, -
витряси хоча би ковдру!
Винеси сміття!
Досить байдики ж бо бити -
вже потрібно щось робити!
Так проспиш життя!
"Тю, - я їй кажу, - на тебе!
та чого тобі ще треба?! -
Це ж і є - буття!"