Михайло ДУДІН
* * *
Ти біжиш за вчорашнім днем,
А його уже більш нема.
Він згорів голубим вогнем,
Навіть дим узяла пітьма.
І принада вчорашніх рук
Не зігріла плечей на мить.
Білий сніг на зеленість лук
Забуттям вже крізь час летить.
Білим віддихом розтопи
На шибках крижаний обман.
Чи сліди твої крізь степи
Заміта сивий цей буран?
Ах, як тане у грудях вмить,
Затухаючи, жар вогнів.
Тільки спека іще бринить
Над нещадною білістю днів.
Переклад з російської aleksgun