Самотні вулиці туманами закутані,
чи цигарковим димом спантеличеним твоїм.
і ми блукаєм в місті світом позакручувані,
ховаєм душі змерзлокрижані.
Пахощі сигари підгорілої.
як знак із Куби норовливої...
шкварчання, чад, як від булочок сезам
не здатний приховать обман,
брехню про чужий нам світ....
Колібрі - це ж навіть не папуга...
до раю зарезервовано політ.
На мокрих вулицях туман і туга.
І твій...
цигарковий...
кубинський...
слід.