Безмежне сяйво сонця на світанні
Відчути змушує, яким я темним став,
І знов являє суть, що поривалася
До золота в блакить, її частиною
В мені колишньому мій гартувався дух.
Й вертається із зимного повітря,
Наче ілюзія, яка бентежила
Периферичний зір (1). Первісна наша суть,
Її частина, у зимному повітрі
Гримить, мов прибуває рикаючий лев.
О! Ребе (2), ребе, мою душу бережи,
Дай розуміння її темної природи.
(1) Периферичний зір - здатність очей та мозку сприймати об’єкти за межами центрального поля зору. Він охоплює до 180 градусів огляду і визначає здатність людини бачити всю область навколо центральної точки. Відрізняється від бічного зору здатністю бачити не лише з боків, а й зверху та знизу.
(2) Рабин і вчений у творчості Стівенса є частинами його власного «я», які діють як наставники."Рабин - риторичний ребе. Відверто кажучи, постать рабина завжди була для мене надзвичайно привабливою, тому що це постать людини, яка надзвичайно віддана ученості й водночас прилаштовує її для якоїсь користі для людських цілей". (Wallace Stevens Letters of Wallace Stevens, To Renato Poggioli, P.786, 1953)
Rembrandt "Old Scholar in a Study" (1640 -1650) oil on panel, Museum of Fine Arts, Budapest
Рембрандт "Старий учений у кабінеті" (1640 -1650) олія по дошці, Музей образотворчого мистецтва, Будапешт
Wallace Stevens The sun this march
The exceeding brightness of this early sun
Makes me conceive how dark I have become,
And re-illumines things that used to turn
To gold in broadest blue, and be a part
Of a turning spirit in an earlier self.
That, too, returns from out the winter's air,
Like an hallucination come to daze
The corner of the eye. Our element,
Cold is our element and winter's air
Brings voices as of lions coming down.
Oh! Rabbi, rabbi, fend my soul for me
And true savant of this dark nature be.
