Серед всіх Курей в дворі,
Петя вибрав саму кращу.
Не уступить всім в красі,
В них нема ні в кого шансу.
Так красиве в неї пір"я,
Ноги рівні, хоч куди.
Швидше всіх на цім подвір"ї,
Віднайте в траві жуків.
Хоч по масті все ж сіренька,
Не така, як ті он всі.
Не люблю я щось біленьких,
Бо вони пихаті й злі.
Тобі дякую, серденько,
Ти подібна так зорі.
Схожа ти на мою неньку,
В мене житимеш в добрі.
Серед всіх красива пара,
Кури заздрять цій сім"ї.
Та насунулась тут хмара,
Заздрість вплинула на них.
Знесла Квочка яйце біле,
Півень зразу гвалт підняв:
Зрадить ти мене посміла?
По яєчку я узнав.
А коли це ти успіла,
Осоромити мене.
Нащо воно мені біле,
Звісно, ж, бачу, не моє.
Курям на сміх це зробила,
Он сміються з мене всі.
Ти за ніс мене водила,
Хто він? Швидше ти скажи!
Та сидить, неначе в милі,
Потом раптом пройнялась.
Лиш тебе кохаю, милий!
І сльозами облилась...
Як він взнав про Гусака?
Це було один лиш раз!
А я Квочка не така,
Не стерплю таких образ!
Кури всі сміялись довго,
Серед нас одна така.
Ти - смілива в нас, небого,
Врятувала Гусака...
Майстерність поета на "УРА"! 
Чудово,образно...життєво! 
