А що, як ми з’єднаємось в єдине,
Станемо байдужими до всіх обмов?
Тоді, якщо хтось із нас загине,
Інший проживе за того всю любов.
А що, як ми плекатимем свої надії,
Збережемо душі від пожеж печалі?
Тоді, якщо зарясніються сльозами вії,
Лишимось близькими і надалі.
А що, як ми зруйнуємо береги і стіни,
І зміряєм красу не скупим люстерцем?
Тоді, коли когось із нас зачеплять зміни,
Будемо однаково любити серцем.
