Моя симфонія не для сторонніх вух,
Мій Всесвіт жде за сімома замками,
В контемпі дихання грудей неспішний рух,
Зове ділити погляди з думками.
Мій світ – химерна пляма, акварель,
У барви кожної свої закони,
Розчеше вітром буднів дим-пастель,
І пахне ладан, мов біля ікони.
Мій сон – політ крилатих мрій увись,
Танцюють рими в пристрасному танці,
Яка краса! Ти тільки подивись -
Тремтять повіки від проміння вранці…
Жінок-галактик спробуй зрозумій,
Потрібен вік, щоб осягнути диво:
Та посмішка, ледь видний порух вій -
Усе в ній щиро, ніжно і красиво.
09.03.2025
