Коли вирує битва між сердець,
Спокій важливий, рівновага дум,
Бо страх і гнів все знищать нанівець,
А в мудрості – могутній справжній ум.
Хто дух свій зможе втримати в руках,
Той буде світло бачити в думках.
Не страх приносить переможну мить,
А розум, що не зможе відступить.
Хто гнів плекає, промахнеться враз,
Але спокійний влучить навздогін,
Бо розум ясний – кращий воїн він,
Завжди миттєво здійснює наказ.
У кого гнів давно вогнем кипить,
У того розум у ту мить мовчить,
А той, хто вогник стримає в очах,
Здобуде правду, переможе страх.
Хто холодом розвіє власний ум,
Той стане гнів долати нанівець,
Добра душа та ясність його дум,
Не згаснуть поки чути стук сердець.
Мирослав Манюк
12.03.2025
